У дні, коли в Польщі проходить конкурс ім. Ф.Шопена, вся країна занурюється в музику. Про цей конкурс чутно вже в аеропорту ім. Ф.Шопена, у таксі лунають ноктюрни і полонези польського музичного генія, всі обговорюють творчі події що відбуваються, всюди панує атмосфера мистецької натхненності та радісного творчого хвилювання.

Слід зазначити, що Міжнародний конкурс піаністів ім. Ф.Шопена є найстарішим та найбільш престижним музичним конкурсом у світі. Успіх та визнання на ньому дає пропуск до елітного клубу «шопеністів», з яким із радістю музиканту відкриють двері найкращі концертні зали світу. Тому, вибороти високе лауреатське місце на цьому авторитетному форумі, або ж просто прийняти участь у ньому – заповітна мрія кожного академічного піаніста у світі.
Неймовірно складний у всіх відносинах конкурс проходить у шість турів, куди входять відбірковий за відеозаписом та Preliminary в очному форматі. Програма також дуже складна, виключно монографічна. Кожний твір художньо самобутній, потребує високої психологічної напруги, майстерності та видатних піаністичних і особистісних якостей музиканта. Додаткову складність фінального туру складає виконання концерту з оркестром.

Історія цього конкурсу дуже цікава, та налічує творчий шлях від 1927 року - майже 100 років. Перший конкурс означився тріумфом зовсім молодих радянських піаністів, а саме – Льва Оборіна, Григорія Гінзбурга, Дмитра Шостаковича та Юрія Брюшкова, які у подальшому ввійшли у золоту когорту музикантів світу. На другому конкурсі лауреатами стали Олександр Юннінський, Леонід Сагалов, Еммануїл Гроссман та мій незабутній вчитель, людина великого таланту й надзвичайно тонкої душі Теодор Гутман, у класі якого мені пощастило вчитися. Учень Германа Густавовича Нейгауза, одного з кращих інтерпретаторів творів Ф.Шопена, Теодор Давидович Гутман глибоко розумів та дуже любив музику польського генія. Цю любов він проніс через усе життя та передав своїм вихованцям.

У подальших конкурсах перемагали видатні музиканти, кожний з яких заслуговує на окрему згадку та певного дослідження їх виконавської інтерпретації шопенівської музики. Зокрема – це Яків Зак, Белла Давидович, Адам Харасевич, Олексій Султанов, Мауріціо Полліні, Марта Аргерих, Гаррік Олссон, Крістіан Циммерман, Дан Тхай Шон, Станіслав Бунін, Юнді Лі, Рафал Блехач, Юліанна Авдеєва, Сон Чжин Чо.

Про шопенівський конкурс, його учасників, членів журі та події можна розповісти багато цікавого, але хочу поділитися власними, ще «гарячими» враженнями про XVIII Міжнародний конкурс піаністів ім. Ф.Шопена, на якому мені довелось бути завдячуючи запрошенню від Міжнародної федерації шопенівських товариств при ЮНЕСКО. До речі, у дні конкурсного марафону проходила Генеральна Асамблея IFCH, у роботі якої також довелося прийняти участь. На неї обговорювались актуальні питання сучасного етапу розвитку академічного музичного мистецтва, а також тенденції й напрями його розвитку.

Не звертаючи на вкрай складні обставини нашого часу (пандемія та масочно-сертифікатний режим), конкурс ім. Ф.Шопена зібрав у Варшаві доволі велику когорту найкращих піаністів із сімнадцяти країн світу. Після відбіркового конкурсу із п’ятисот претендентів були обрані для участі в Preliminary сто шістдесят піаністів, з яких на перший тур пропустили усього вісімдесят сім конкурсантів. Цікаво зазначити, що п’ятдесят чотири з них були вихідці з країн Азії: Китаю, Японії, Південної Кореї та В’єтнаму.

Авторитетне журі складалось із вісімнадцяти видатних музикантів сучасності, переважно лауреатів минулих шопенівських конкурсів. Зазначимо, що склад журі майже на всіх конкурсах залишався постійним, за виключенням деяких змін. У цьому році Марту Аргерих змінив Артур Морейра Ліма, а уславлений піаніст Анджей Ясинський передав свій багаторічний пост голови журі Катажині Поповій-Зидронь.

Відомо, що твори Ф.Шопена грати надзвичайно складно. Вони є скарбницею світового фортепіанного мистецтва, та означені у репертуарі всіх видатних піаністів світу, як минулого, так і теперішнього часу. Створення відповідної інтерпретації цих композицій потребує від піаніста не лише технічної досконалості, але ж і володіння відповідною звуковою культурою, що допомагає передати всю глибину й відвертість почуттів, вишуканість та піднесеність, благородство характеру самого автора і його музичних шедеврів. Будь-яке відхилення від стилю сприймається дуже негативно. Відтак, складно не лише учасникам виконувати цю музику, але й не менш складно журі оцінювати її виконання.

Власну уяву і свої критерії оцінки виконання учасників мали й слухачі, при цьому їх погляди не завжди співпадали з думкою журі. На превеликий жаль, володар винятково красивого і співочого фортепіанного звуку Миколай Хозяїнов не дійшов до фіналу. Також запам’яталась слухачам цікава інтерпретація сонати b-moll op.35 у виконанні Олександра Гаджиєва, котрий представляв одразу дві країни – Італію та Словенію. О.Гаджиєв є сином відомого піаніста Сіявуша Іршадовича Гаджиєва, у минулому провідного викладача ЦМШ при Московській консерваторії ім. П.І.Чайковського. Сіявуша Іршадовича ми у свій час неодноразово запрошували з майстер-класами до Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

З радістю відзначу, що польський піаніст Каміль Пахолець, який дав концерт на честь 30-річчя Товариства ім. Ф.Шопена в Україні у 2020 році в академії музики ім. М.Глінки й підкорив українську публіку своїм натхненням і тонкою поетичністю, полонив також і серця слухачів у Варшаві та пройшов у фінал конкурсу.

Згідно регламенту до фіналу повинні були пройти лише десять піаністів, але ж за рішенням журі було схвалено дванадцять музикантів із десяти країн. Із них звання лауреатів отримало вісім піаністів.
Хто ж означився переможцем?

Перше місце, золоту медаль та €40 тисяч отримав 24-річний канадець Брюс Лю. Друге місце, срібну медаль та €30 тисяч розподілили між собою японський піаніст Кьохеї Сорита й італійський піаніст, носій виконавських традицій Московської фортепіанної школи Олександр Гаджиєв. Бронза та €20 тисяч отримав Мартін Гарсіа з Іспанії. Четверту премію у розмірі €15 тисяч розподілили Аімі Кобаяши (Японія) та Якуб Кушлик (Польща). П’яту премію - €10 тисяч отримала Леонора Армелліні (Італія). Шосту - €7 тисяч – Джей Джун Лі Буй (Канада). Каміль Пахолець та інші фіналісти конкурсу були нагороджені дипломами та преміями у розмірі €4 тисячі. Відзначимо піаністів, що отримали спеціальні призи: Якуб Кушлик - Приз польського радіо за краще виконання мазурок Ф.Шопена; Мартін Гарсіа - Приз Варшавської філармонії за краще виконання концерту; Олександр Гаджиєв - Приз Крістіана Циммермана за краще виконання сонати .

У завершенні цього короткого огляду хочу поділитися ще одним надзвичайним враженням, а саме – почуттями від виконання Реквієму В.А.Моцарта у костелі Святого Хреста, де покоїться вмуроване серце Федерика Шопена. Це був справжній вибух емоцій і радості, максимальність творчого натхнення, що завершували чудові дні, присвячені пам’яті видатного польського композитора, який заслужено вважається композитором світу.

Н.І.Воробйова, заслужений діяч культури Польщі, президент Товариства ім.Ф.Шопена в Україні